Про автора

 

Літо 2024 світлина Sergy Gavryshkevych

Літо 2022. Кадри з документального серіалу «Мистецтво в країні війни». DocNoteFilms та Babylon’13.

П’ята серія документального серіалу «Мистецтво в країні війни».
Інформаційний партнер проєкту — Суспільне Мовлення.

Знімав Pavlo Lypа

 

Катерина КОСЬЯНЕНКО – українська художниця, живописець, членкиня Спілки художників України (з 2002), засл. художник України (з 2019).

1978 – народилася у Києві.

1996 – закінчила Республіканську художню школу ім. Т.Г.Шевченка (тепер Київський Державний художній Ліцей ім. Т. Г. Шевченка).

1999 – почала брати участь у всеукраїнських художніх виставках.

2002 – закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Навчалася на театрально-декораційному відділенні у видатного сценографа Данила Лідера. Диплом. 2002. НАОМА

2002 -вступила до Національної спілки художників України.

2003 – почала брати участь у міжнародних художніх виставках.

2005  – закінчила асистентуру-стажування НАОМА, живописна майстерня народного художника України, професора Василя Гуріна. Виставка асистентів-стажистів НАОМА. 2005

2005 – Магістр живопису.

2009 – стажувалася в Cite internationale Des arts (Франція, Париж), резидент Cite internationale Des arts. Cite internationale Des arts. Париж. 2009

Член асоціації “Україна-Франція” (Україна, Київ).

2011 – стажування в Краківській академії образотворчого мистецтва ім. Я. Матейка.

Працює в галузі станкового малярства, іконопису, в театрі та кіно.

Відбулось 36 персональних виставок живопису та графіки.

Твори зберігаються в фондах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА), Музеї історії Києва, Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького,  Музеї екології гір Карпатського біосферного заповідника (м. Рахів), муніципалітеті м. Дідімотехон (Греція), м. Разлог (Болгарія) та в приватних мистецьких збірках України, Польщі, Франції, Нідерландів, США, Канади, Хорватії.

    В І Д З Н А К И:

А Н О Н С И

 

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Роман Зілінко

Олександр Родін “Святий Боже” – для симфонічного оркестру та хору.

Диригент – Іван Чередниченко.

На обкладинці – робота Катерини Косьяненко “Сховище”.

 

“Бастіон”. Виставка живопису в м. Катовіце (Польща). Київська картинна галерея та Сілезський музей у Катовіце

“Місяць щойно зійшов”

Нові твори. Етюди 2024. Григорівка, Канівщина

 

Музей книги і друкарства України

Світлина Alex Peñuelas Calderon

Вернісаж виставки “Victory. Kyiv”10.02.2024. Музей книги і друкарства України

Виставка Катерини Косьяненко у Музеї книги і друкарства України

 

 

Вернісаж виставки “Victory” 15 листопада 2023. Галерея Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука

 

Вернісаж. Виставковий проєкт “Victory”. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. 21 квітня 2023

 

“Місто Че”. Вернісаж виставки живопису. 26 травня 2022. Чернівці

 

 

РОСІЯ ЗНИЩУЄ ЛЮДЕЙ,

МІСТА І СЕЛА УКРАЇНИ!

БУДЬТЕ ПРОКЛЯТІ, МОСКОВИТИ,

ГОРІТЬ НА ЗЕМЛІ ТА ГОТУЙТЕСЬ

ГОРІТИ У ПЕКЛІ!

Ірпінь, березень 2022

“Воїнство”. 2019″

Тепер все буде розділено товстою червоною кривавою лінією – “до” і “після”. І життя і смерть і творчість.

Персональні виставки

Міжнародні виставки

  • Міжнародний пленер у Криму. Коктебель-Курортне
  • 2005 – Міжнародний пленер в Коктебелі „Виноград-Виноробство-Вино”, Асоціації „Україна – Франція” , Коктебель, Україна. ”Виноград – Виноробство-Вино-Коктебель”. 2005. Міжнародний пленер. Каталог. Київ
  •  Виставка „ Франція в моєму серці ” , галерея „Дім Миколи”, Київ,Україна
  • 2003 – 100-річчя Осіннього Салону, ( le centenaire SALON D’AUTOMNE ), Париж , Франція. Salon d’Automne. Paris. 2003
  •  Московський міжнародний художній салон „Нові імена” (ЦБХ). Москва, Росія
  •  Міжнародний пленер в Греції , виставка в Мерії міста Дідімотехон . Греція
  •   Міжнародний пленер у Польщі . Буковина Таджанська
  • 2001 – Виставка „Дні культури Києва в Кракові”, Краків, Польща
  •  Виставка „Україна – Польща”, галерея „Дім Миколи”, Київ, Україна

Виставки

ПРО ТВОРЧІСТЬ КАТЕРИНИ КОСЬЯНЕНКО ПИШУТЬ Й ГОВОРЯТЬ:

Тарас Добко, ректор Українського католицького університету, доктора філософії (Ph.D.) в Міжнародній академії філософії у князівстві Ліхтенштейн: “В образі та формі художниця робить те, що наші богослови і філософи намагаються зловити у слові та поняттях – “о-смислити” трагічний досвід великої війни, перенести його зі сфери того, що з нами стається, у сферу того, що набуває сенсу і з чим ми, як люди, можемо давати собі раду. Художниця використовує для цього іконографічні сюжети, прийоми, образи, композиції. Над її роботами можна і треба контемплювати, вони не відпускають, вони включають серце. І найважливіше, що вони про перемогу добра над злом, про нереальну реальність людей, які боряться за можливість залишатися людьми, і про реальну нереальність зла, яке все ще калічить наш прекрасний світ, але у якого немає майбутнього”.

***

Роксолана Косів, докторка мистецтвознавства, завідувачка кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної Академії мистецтв, кураторка виставкового проєкту “Victory” в Національному музею у Львові ім. Андрея Шептицького (2023), авторка каталогу виставки “Victory: “Катерина Косьяненко – художниця нашого часу з властивим йому накладанням концепцій постмодерну та метамодернізму. у деяких її творах прочитується дитяча безпосередність сприйняття дійсності, хоча їхній зміст зовсім не дятичий. Картини художниці є щирими, вона відображає свою філософію життя, а глядач має змогу побачити в них різні смисли, залежно від ситуайції, настрою, особистої ерудиції…
На картинах художниці звичайні люди набувають образу святих, а святі стають звичайними людьми, які живуть поміж нас. Хороші люди бачать світ прекрасним – у цьому великий талант уміти передати красу і уміти промовити, інколи “прокричати”№ те, що важливе…”.
***

Орест Голубець, доктор мистецтвознавства, професор кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного універстету “Львівська політехніка”, завідувач кафедри художньої кераміки Львііської національної академії мистецв, член-кореспондент Національної академії мистецтв України.

“Розуміння та філософське переосмислення затяжного процесу нелюдських страждань українського народу, прийшло згодом. Саме воно визначило особливу образну мову, яку розкриває львівська виставка.
На експозиції виділяються насамперед цикли творів, де постаті наших сучасників зображені цілком незвичним чином, з ликами і традиційними атрибутами іконописних святих. Художниця знаходить власний образний хід, магічний ключ до своєрідного глибинного часового прориву. Саме він формує потужні образно-асоціативні історичні зв’язки, які сягають давними і, водночас, відповідають трагічним подіям сьогодення.
Творчість К. Косьянено чи не найкраще характеризує вислів «нереальна реальність», використаний І. Степанюк у статті для газети «Esthete». В малярських працях мисткині віднаходимо легкі колористичні вальори імпресіонізму, парадоксальні часові і просторові «зсуви» сюрреалізму, спалахи барвистого буяння, властивого фовізму. Однак найважливішими є дорогоцінні «вкраплення» елементів давнього іконопису, окремих ликів, персонажів, впізнаваних сюжетів…
Набір виражальних засобів доповнює простота і щирість, які межують з наївом та дитячою безпосередністю. Завдяки сміливості задумів і майстерності авторки несподівані поєднання всіх згаданих складових дивним чином зливаються в єдину, живу живописну матерію, не виявляючи внутрішнього протиріччя. Широкоформатні полотна випромінюють сакральний спокій, оптимальний баланс руху і статики. Герої мисткині існують на трагічній межі добра і зла, життя і смерті. Зображені здебільшого в стані очікування, вони, разом з тим, упевненні в собі, пройняті глибокою вірою і, здається, готові відійти у вічність, бо їхні душі захищені відчуттям правоти і невидимою Божою Силою: «Ці роботи – моя молитва в картинах, прохання про допомогу у Небесних Сил, із вірою в Перемогу та стійкість наших людей».
***
Алла Підлужна, театрознавиця, журналістка:  “Особливість Косьяненко як митця – прагнення досліджувати людину. На своїх полотнах вона накладає один пласт часу на другий, третій, четвертий… і крізь товщу цивілізацій проявляє вічну сутність людини, її загадку. Чому людина така, як і чим вона живе, що сповідує, на що болісно реагує, як молиться, перед чим схиляється?  Біблійна стилізація на полотні міцно вкарбована у картину сьогодення. У кожній людині проглядається його доля, міра визначенності щастя і передбаченість трагедії, у цій спільності – картина людства.”
***
Богдана Романцова, літкритик, Літакцент:

“Як на мене, «Список кораблів» варто не слухати (майже водночас із друкованим виданням вийшла й аудіокнижка), а саме читати й дивитися. Бо із іконописом Катерини Косьяненко текст набуває геть іншого виміру та значення. Звісно, ідеться не про коментування зображень, однак і не про ілюстрування тексту, радше — повноцінний діалог між двома різними мистецтвами. Святі — у нашому місті, святі — поруч із нами. Побутова святість, що може замінити Бога.”

***

Катерна КАЛИТКО, письменниця, поетеса, перекладачка: “…Із 2011 року, відколи вперше вгледілася в роботи неймовірної Kateryna Kosianenko, я мріяла про її картину на обкладинці котроїсь зі своїх книжок. Мрія збувається аж тепер, але в абсолютно  неймовірнийспосіб: жінка з обкладинки дивиться очима моєї мами й тримає на руках зайченя, яке та колись підібрала пораненим і вигодувала, зовсім юною. Це понад слова, я ніколи не спроможуся гідно подякувати самій Катерина Косьяненко/ Kateryna Kosianenko, а також Славі й Тетяна Швед Безкоровайна за неймовірне свідчення любові, яка ніколи не перестає і тчеться між світами…”.

***

Олена ШАГОЯН, філологіня:“Увидела картины Катерины Косьяненко, сидя в карантинном заточении в Питере, когда мир впервые схлопнули. И вдруг так остро, до дрожи в коленках захотелось в Киев, найти этого чудо-художника и упасть в ее небо. Пронзили меня Катины иконописные лица, дома-корабли, ангелы, парящие в желтом небе, лодки, медленно плывущие сквозь время, раздвигая соты домов. Теперь я внутри этого космоса. Счастье!”.

***

Agnes KWAK, піаністка: “Це день, коли збулася мрія мати можливість отримати роботу художниці. Твори автора Косьяненко такі класні. Щоденне життя України тане в елегантності та теплі. Це дарує щастя”.
***
Сергій ЖАДАН,  поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, фронтмен гуртів “Жадан і собаки” та “Лінія Маннергейма”: “Ми з видавцем Святославом Померанцевим звернулися до художниці Катерини Косьяненко. Ми побачили її живопис і зрозуміли, що це те, що дуже точно співпадає з нашою темою. Це художниця з Києва. І то спроба поєднати сакральні образи (а це сакральний іконописний живопис) з якоюсь нашою соціальною складовою. Виходить надзвичайно цікаво. Можливо, це не зовсім у тренді найновіших художніх пошуків, не те, що зараз показують із сучасного мистецтва – але мене це абсолютно влаштовує. Це така майстерність, поєднана з актуальністю – те, що у візуальному мистецтві, у живописі мені подобається сьогодні”.
***
Олександр АЛФЬОРОВ, кандидат історичних наук, співробітник Інституту історії України, НАН України: “ЙДУТЬ”. Прекрасна робота Kateryna Kosianenko стала для нашої сім’ї прекрасним подарунком та надбанням!!! У роботах Катерини величезна магія Ясновельможної Гетьманщини з її міфічним життям, проміння Візантії, а неймовірні кольори та техніка майстра створюють шедеври!”.

“КИЇВСЬКИЙ МАМАЙ” авторства Kateryna Kosianenko поселився у мене дома! Неймовірна краса! А разом із тим- глибинний зміст перетину архаїчних форм із всевладдям забудов Другого Єрусалиму. Дзеркало і задзеркалля. Дума супроти бездум’я. Фантастичні кольори та неповторний стиль.”

***

Валентина Бочковська, директорка Музею книги і друкарства України: “Для мене – геніальний художник. І, чесно сказати, я захоплююсь творчістю Катерини Косьяненко…Я вважаю, що таких художників зараз в Україні небагато як Катерина Косьяненко…Особисто для мене роботи Катерини Косьяненко – це наш український архетип, але і з такою протяжністю, пов’ язаністю з Ренесансом”.

Марина ПОЛЯКОВА, АртТиждень: “Виставка робіт Катерини Косьяненко TERRA, створена за участю «КалитаАртКлуб», вже триває і буде чекати на вас весь лютий, — її дійсно треба побачити. Не тільки тому, що список регалій Катерини займає цілий аркуш, а передусім тому, що це живопис, який вам сподобається — він ліричний, декоративний та майстерний”.

***

Антін КОЛОМІЄЦЬ, випусник КДХІ: “Казкові роботи. Гадаю, що таким шляхом в естетиці рухалося християнське образотворче мистецтво, відокремлюючи себе від античного реалізму, надзвичайно цікаві образи-лики, невидимий автобус та містичні пейзажі (це Витачів?). Криниця просто якийсь час не відпускала від себе. Ваші роботи доводять, що бердяєвське “Нове середньовіччя” вже настало. У Ваших роботах воно виразно українське”.

***

Тетяна Жмурко, мистецтвознавиця, НХМУ: “Я б сказала, що «іконописність» простежується однією лінією в твоїй творчості... навіть у твоїх пейзажах вона присутня. В них є умовний поділ на життя небесне і земне, як в барокових іконах, де верх – золото, що символізує життя небесне, і низ – життя світське, там є колір. І у тебе так”.

***

Тетяна КАЛИТА, галеристка, київська  галерея “КалитаАртКлуб”: “Написані у різні роки – починаючи з 2006 і доповнені новими роботами спеціально до виставки – ці невеликі за розміром полотна присвячені вічним темам. Вони – про народження і смерть, любов і втрати, зустрічі і прощання. Ніби вихоплені кадри із стрічки життя у найважливіші його моменти. На відміну від популярних нині серіалів, нескінченних теле- і кіно- саг, короткий метр мусить донести до глядача зміст на обмеженій за довжиною стрічці, і це – певний виклик для автора. Скупими засобами – використовуючи практично одну фарбу і на мінімальній площині полотна – художниця максимально стисло, але виразно представила життєвий шлях людини. Більше як два десятки кадрів (картин) – своєрідна квінтесенція життя – головне, найважливіше, найбільш тонка і чиста його сутність, концентрований екстракт”.

***

Галерея Ornament Art Space, Київ: “Катерина Косьяненко – художниця, що вдається в живописі до різноманітних, іноді зовсім неочікуваних тем. Сюжетна розповідність змінюється вишуканою грою кольорів пейзажних серій. На виставці буде експоновано творчий доробок мисткині різних років, що є чудовою нагодою для поціновувачів побачити результати натхненної праці й творчі видозміни талановитої авторки”.

***

Ігор МИКУЛА, художник, старший викладач кафедри  академічного живопису ЛНАМ – ЛДІПДМ: “Її мистецтво, на відміну від багатьох, має коріння в землі…Це є синтез чогось сучасного і абсолютне відчуття тієї народності, правди, лагідності і щирості”.

***

Лариса ДЕНИСЕНКО, письменниця: “Картини Катерини Косьяненко, на мій погляд, краще візуальне підтвердження того, що українці є європейцями, християнами з глибокими народними традиціями, нацією справжніх героїв, котрі люблять свою землю”.

***

Дмитро КОРСУНЬ, художник, історик, Modern Art Reseаrch Institute of Ukranian Academy of Arts: “Це якийсь кольороспів про незабутню, райську, квітучу країну, майже італійську по гнучким лініям горизонтів, обжитості, Божим історизмом її, і так схожу на Перуджу чи Флоренцію, таку ласкаву і м*яку, ошатну і шляхетну. Але це ж Україна, незнайома і знайома, та сама земля, де «ясні зорі, тихі води».

“Тут присутній домінуючий момент національної етичної цінності рідного пейзажу, попри новітні стилістичні новації його втілення. Барокова кольоро-пишність зображеного в живописі Катерини виникає зовсім несвідомо, якось сама по собі, як розчулений порух, як пісенний зойк її зачарованої душі”.

“Она -превосходный художник, с невероятным национальным характером живописи. Это еще и чудный сплав иконного барокко и кватроченто, непринужденно поданый в современной личностной динамике. Картины совершенны, они завораживают своей певучей красотой. Это воистину наше украинское золото, как песни Нины Матвиенко, как стихи Лины Костенко…”.

“Катерина Косьяненко . “АЕРОПОРТ”. Дівчата-художниці вирушують на пленер – хочеться думати, що в Хорватію. Несуть рулон загрунтованого полотна. Щоб попрацювати від душі. Буває іноді таке ось у художників щастя.
Але тут Катерина отримала несподіваний ефект – майже ренесансову ясну значущісь постатей і дійства. Як несіння хреста у страстних сюжетах. Чудова картина”.

“Катерина Косьяненко. Фрагмент.
События и персонажи заднего плана, может, куда более интереснее, чем статичный персонаж плана первого.
Тогда это уже что-то большее, чем жанр, это что-то ландшафтно-брейгелевское, уже готовое перейти в емкое и современное переживание-притчу…”.

***

Катерина МАМАЄВА, мистецтвознавиця, НХМУ (2013): “Художниця уважно вслуховується у відголоски минулого, потопаючи у наростаючому шумі мегаполісів. Долаючи лубочність народної картини, узагальнюючи протокольність козацького портрету, приглушуючи пишномовність барокової ікони, Катерина водночас очищує ці різні традиції від пізніх нашарувань (як ікони очищували від киптяви) і , наповнюючи особистим переживанням, сплавляє їх кращі досягнення у кореневу систему власного мистецтва”.

***

Лідія ГУРСЬКА, мистецтвознавиця, членкиня НСХУ: “Катерина творить своєрідний, променистий, барвистий живопис. Витончені, дзвінкі колористичні сполучення барв художниці наслідують барвистість і ніжну поетику українського народного мистецтва, сюжетні лінії збагачені етнографічними темами та мотивами. Тонкий ліризм, багатозначність персоніфікованих, доброзичливих образів, наративність і споглядання присутні в її картинах”.

***

Олег СИДОР-ГІБЕЛІНДА, художній критик: «Картина молодої мисткині злото колірних пластівців якої підкорило вередливу Лютецію – змагаючись у часі зі злотом осіннього листя, що саме занадилося тої знаменитої пори. Причарувало, полонило, заколисало, напоїло солодким трунком втіхи – всіх, хто до того зором долучився. Вишукана і водночас зухвало-молодеча – сваволя дозволяє долати іконографічний стереотип».

***

 Євген ВАКУЛЕНКО, директор Національного музею «Київська картинна галерея» (Київський національний музей російського мистецтва): «Вражає світло, що йде із глибини в роботі „Втеча до Єгипту”, сонячні середноземноморські етюди бентежать відчуттям кольору. Наслідуючи ренесансну традиції. Косьяненко зберігає деяку відмежованість від персонажів (“Summertime”), тим не менш. Досягаючи виразності образів. Як,скажімо, у картині „Трамонтана”. І дійсно, у наш прагматичний час справжньою цінністю стає щирість. Мистецтво дає квиток до світу душі. І дай Боже, аби човник з далеких мандрів завжди повертався на Україну».

***

Олег БАЙШЕВ, арт-директор київської галереї „Колекція” (2007): «Світлі образи барокових ікон та  етнографічні цитати, духовна та колористична наснаженість вирізняють художницю з-поміж інших українських та іноземних сучасників, зігрівають душу та створюють свято радості».

“Живопис Катерина Косьяненко, минаючи всю суєту і повсякденність, повертає нас у час героїв і святих. Вони йдуть, тихо шепочучи молитву, йдуть як на свято, йдуть нам назустріч. Водночас, живопис Катерини Косьяненко залишається постмодерним феноменом, де при ближчому розгляді традиційність виявляється майстерною грою. Тут у традиції ховається інтелектуальна провокація. “Етнічні” та “автентичні” з першого погляду, живописні серії несуть у собі масу “підводних течій”, натяків, цитат з історії європейського живопису. Вони граються з “класикою” світового мистецтва, міняють місцями образи та інтер’єри, підкреслюють глибину європейської традиції за допомогою традиції української”.

***

Лукас  ван ХАССЕЛТ, засновник галереї “DeTwinPauven“, Гаага, Нідерланди: «Живопис Катерини вразив нас своїми витонченими ренесансними образами і фантастичним живописом».

***

Наталя БУРЯНИК, засновник і президент благодійного фонду Matrix Orange. Гаага, Нідерланди: “Катерина є одним з найбільш талановитих молодих українських художників”.

***

Павло РОТАР, віце-президент Асоціації “Україна-Франція”: “Живопис Катерини Косьяненко – яскравий авторський “етнографічний фігуратив”.

***

Олена ВЯЧЕСЛАВОВА, кандидат філософських наук, доцент Луганського державного медичного університету (2013): “…у творі Катерини Косьяненко «Св.Микола» (2005, з циклу «Календар») постать святого нагадує про мальовничу ошатність українського барокового світу й водночас монтажно поєднується з ніжним засніженим пейзажем – втіхою дітлахів, які поринули в гру. Світ дитинства, створений мисткинею, за своїми проникливими емоційними інтонаціями цілком належить сьогоденню. Поетика цитати з обов’язковим композиційним монтажем й ускладненням просторової будови наголошує в самій структурі художньої реальності картини специфічність її часового виміру, наглядно виявляє «одночасність  й теперішнього».

Каталоги, книги, журнали, статті

ІНТЕРНЕТ

“Український репортер”. “Історія без прикрас”. Фрагмент репортажу Карини Калітовської про VIII Бієнале “Від Тріпілля до сьогодення в образах сучасних художників”. Січень 2018, ЦБК, Київ.  https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/918737678300808/

Новини культури на телеканалі UA Перший з  Inna Melnyk. 06.11.2017. “Обличчя наших міст. Київ – Париж” з Тетяна Швед Безкоровайна та Kateryna Kosianenko.

Портрет катерины косьяненко from Mitec on Vimeo. 2017

Пейзаж Катерины Косьяненко from Mitec on Vimeo. 2016

графіті косьяненко from Mitec on Vimeo. 2016

Фільм “Її Мамаї”. Із серії “Головний герой”. “Всесвітня служба “УТР”. 2010.
Автор сценарію, режисер та оператор В’ячеслав Манилов.