Світлини Музей книги і друкарства України
Світлина Alex Peñuelas Calderon
Світлини Таня Калита
Світлини від Тетяна Швед Безкоровайна
Світлини Роман Петрук
Світлини Olga Karpenko
Світлина Lada Katsan
Виставка «Victory. Kyiv» – 36-а персональна виставка в творчій біографії художниці Катерини Косьяненкоі, це також 5-й публічний показ робіт серії «Victory». Наразі експонується 14 картин із цієї серії та програмний твір «Перехід» (2019), твір-передчуття. Серія картин «Victory» має вже солідну експозиційну історію. Виставки проходили під різними назвами з різним складом експозицій: Івано-Франківськ, галерея “Вагабундо” «Вибране», 2022); Чернівці, галерея «Вернісаж» («Місто Че», 2022); Коломия, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського («Переможці», 2022); Львів, Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького; Київ, галерея Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, 2023).
Особливий резонанс мав виставковий проєкт у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, виставку побачило багато українців та іноземців. Музей видав каталог виставки Катерини Косьяненко з мистецтвознавчою розвідкою докторки мистецтвознавства, завідувачки кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної Академії мистецтв, кураторки виставкового проєкту “Victory” Роксолани Косів.
Живописна серія «Victory» виникла у 2022 як реакція художниці на агресію росії. Полетіли російські ракети на нашу землю. Це стало шоком і розпачем. Малювання людей війни стало для художниці спасінням від жаху та життєвою необхідністю. Чи потрібно мистецтво під час війни, чи є якийсь сенс в малюванні людей збентежених, наляканих чи відважних? Для чого створювати іншу реальність, досить далеку від жахливих реалій сьогодення? Чи допомагає живопис перемагати? Судячи з реакції людей, які приходили на виставки, розчулені коментарі й сльози – мистецтво потрібно для перемоги, збереження здорового глузду. Воно підтримує, налаштовує на позитив, допомагає приймати вірні рішення і просто вижити в умовах війни.
Перший твір серії «Блокпост» (2022) був написаний після небезпечного переїзду з Києва до Чернівців по Житомирській трасі, яку на той час вже обстрілювали російські війська. На перший погляд «Блокпост» досить формальний, декоративний, з фантастичним зловісним драконом, однак в ньому присутні й справжні військові й персонажі, що запам’ятовуються, вони достатньо достовірні.
Більшість робіт серії створено у 2022. Потім, продовж 2023-24 років було написано ще кілька картин, всього 17 (серед них 2 диптиха). Склад серії постійно змінюється. Вона поповнюється новими творами, кілька картин вже у збірках поціновувачів живопису Катерини Косьяненко. Частина коштів постійно передається ЗСУ. Процес творення динамічний, додаються нові картини, змінюються сюжети та образна мова. Деякі твори написані під емоційним впливом конкретних подій, деякі було провісниками страшного майбутнього. В серії «Victory» всього два пейзажа, це дивно для творчості художниці, яка полюбляє цей жанр. Нескорений ще майже цілий будинок без людей («Тихо», 2022) та анонімне місто з червоною загравою і хижим безпілотником («Байрактар», 2022).
Інші картини – сюжетні, люди у війні, з надією на перемогу і повернення нормального мирного життя. Це повинна бути не імітація нормального життя, коли летять ракети і виє повітряна тривога, руйнуються будинки і вмирають люди. Є відчуття спокою, можливість повернення додому в картині «Весна», безмежна радість в «Гарній звістці» та «Нашій перемозі» (всі – 2022). Кремль московський палає – це все про нашу неминучу перемогу!
Гостинність і допомога чернівчан дали можливість Катерині Косьяненко малювати у безпеці. Багато людей допомагали і підтримували! Більшість картин створені в Чернівцях, кілька останніх картин написані в Києві.
Наразі художники шукають методи і сюжети відображення сучасності. Деякі пишуть виразні портрети захисників, інші почали створювати патетичні зображення воїнів, батальні сюжети наразі неможливі, або передчасні. Є багато актуальних і влучних плакатів. Хтось перестав зовсім малювати.
Катерина Косьяненко багато працює. Вона так вирішила: робити те, що добре вміє. Малювати і пропагувати Україну та українське сучасне мистецтво в Світі, ще донатити для ЗСУ.
Картини талановитої художниці мають свій втаємничений зміст і яскраву індивідуальну образність. Вони духовні та багатошарові за емоціями, пов’язані з українським іконописом. Мають цитування, алюзії . В них сакральний спокій на межі життя і смерті, барвистий живопис і певна стилізація. Іконописні персонажі з просвітленими обличчями, мініатюрні сюжетні вставки додані до головного зображення нагадують житійні мініатюрні композиції на іконах. Кожний сюжет з цих мініатюр міг би стати новою картиною серії. Поруч із старовинними обладунками, ризами художниця розміщує зображення сучасної зброї («Очі в небі», «Тихої ночі», обидві – 2024). Співіснування реального, сучасного, нафантазованого, «зсув часу і простору». Це персоналізований погляд художниці на сучасність її бачення подій, емоційне ставлення до війни. Люди в укритті («Укриття», 2022), люди біля зруйнованого будинку («Вишні цвітуть», 2023), люди війни – святі і грішні. Святі («Червона калина», 2022) і ангели на землі. Ангели звивають сувій із зображенням мирного життя («Лавка», 2023), за ними – зруйновані будинки і безлюдне місто, та зображення не трагічне. Колорит весняний, легкий, обнадійливий.
В картинах Катерини Косьяненко немає натуралізму, бруду і жаху війни. В них є гармонія і духовність, краса витонченого колориту і віра та надія. Чи потрібне мистецтво під час війни? Потрібні твори, які несуть надію і підтримку для зневірених і наляканих, підтримку і впевненість для сильних в здатних виборювати перемогу.
Катерина Косьяненко про свої картини: «Ці роботи – моя молитва в картинах, прохання про допомогу у Небесних Сил, із вірою в Перемогу та стійкість наших людей».
Експозицію в Музеї книги і друкарства України готували: організіція виставки – арт-директор художниці Віктор Гищук (Чернівці), проєкт експозиції – художник-сценограф Олексій Хорошко (Львів), афіша – художник-графік Олексій Чекіль (Харків) та ще багато талановитих людей!
Христина Олійник