Мисткиня Катерина Косьяненко розповідає: «Картини створені від середини березня 2022-го в евакуації. У цих творах немає конкретності локацій, дат, імен, оскільки трагедія війни охоплює глобально, безмежно. У серії багато алюзій, символів, цитувань українського іконопису. Ці роботи – моя молитва в картинах, прохання про допомогу Небесних Сил, із вірою в Перемогу та стійкість наших людей. Сюжетні композиції, пейзажі, портрети – це узагальнені образи, цитовані з українських ікон, поєднані з побаченим на власні очі та прочитаним у новинах».
Саме ці полотна увійшли до серії “VICTORY” та стали «скелетом» однойменного виставкового проєкту.
Картини «Тихо», «Сховище», «Freedom», «Блокпост» об’єднує спільний мотив. Для авторки це – реальність війни. Те, що продряпане, – тимчасове, його не мало бути в нашому житті: танки, ракети, снаряди, понищені будівлі та машини. Те, що кольорове, – наше життя.
Робота «Тихо» транслює пережиття художниці перших тижнів війни. Вона про моторошну тишу на темних вулицях, у покинутих квартирах. Про будинок із заклеєними скотчем вікнами, схожий на примару. Про вечірнє небо без штучного освітлення: чисте, темно-синє, разючий колір якого відбивається на стінах будинку.
Натомість перед будинком – проблиски життя. Біля вцілілого дитячого майданчика загальмувала військова машина і схилився чоловік із песиком. Це портрет реальної особи – волонтера Андрія Цаплієнка, який тоді рятував покинутих домашніх тварин.
Катерина Косьяненко, «Тихо», 2022 рік.Автор анімації – Олексій Хорошко