Катерина Косьяненко. “Сташек в Arboretum”.
АRBORETUM (від латин. arbor – дерево, дендрарій) – зібрання різних деревних порід, штучно розведених, частина ботанічного саду. Символічна назва для мистецького пленеру, в якому збираються унікальні творчі особистості. Прямі асоціації з ботанічним садом, який має коштовну збірку дивовижних рослин.
Ботанічний сад в с. Болестрашичі (Bolestraszychе розташоване за 7 км на північний схід від Перемишля) відноситься до цінних природних і культурним пам’яток Польщі. Створений на території колишнього маєтку, має відновлені архітектурні пам’ ятки. Дендрарій засновано у 1975 році. У середині 19 століття в маєтку жив і працював художник Петро Михайловський, представник романтизму. Тож мистецькі традиції цього місця мають досить давню історію.
Учасники пленеру: Stanislaw Dziubak та Катерина Косьяненко, Aleksandra Zuba-Benn, Анатолій Мартинюк, Наталія Пастушенко, Aleksandra Pawlik-Swierz , Maciej Luczak Оксана Стратійчук.
16-й Міжнародний живописний пленер “Arboretum” (XVI MIĘDZYNARODOWY PLENER ARTYSTYCZNY) пройшов у липні-серпні 2013 року. Урбаністична частина відбулась на історичних вуличках Тарнобжегу. Друга, ландшафтна, на алеях і галявинах Ботанічного саду в Болестрашичах. Пленер як пленер. Подібна акція завжди дає змогу митцю обміняти свій талант та натхнення на гостинність приймаючої сторони. Це завжди можливість познайомитись з новим цікавім місцем. Познайомитись ґрунтовно, не будучи просто туристом, чиї очі часто майже байдуже перелітають з об’єкта на об’єкт, втомлені калейдоскопом вражень мандрівника. Пленер – це можливість зупинитись на новому місті, вдивляючись і відворюючи те, що вразило і сподобалось. Чим відрізнявся від багатьох інших пленер в Ботанічному саду Болестрашичів? Чудовою творчою атмосферою та казковістю місця. Місцем для пленеру було обрано сад, оповитий спогадами, енергетикою і присмаком минулого, з непереборним відчуттям колишньої розкоші садибної архітектури та галантності історично костюмованих панянок та панів. Сучасне панство було також колоритним та неординарним – польські та українські художники. Від України брали участь Оксана Стратійчук, Катерина Косьяненко, Наталія Пастушенко (всі з Києва), Анатолій Мартинюк (Львів). Від Польщі –Aleksandra Zuba-Benn та Anna Sliwinska-Kukla (Тарнув) , Aleksandra Pawlik-Swierz (Новий Сонч), Maciej Luczak (Лодзь), Narcyz Piorecki та Timur Karim (Перемишль), Stanislaw Dziubak (Тарнобжег). Франції – Jan Ziarnowski (Париж).
Катерина Косьяненко. “Болестрашичі”. 2013.
Приймав та запрошував на пленер Stanisław Dziubak, художник, а найбільше, натхненник мистецьких акцій і творець дивовижних просторових композицій з лози, що так органічно сполучають штучність мистецтва, створеного руками людини і незайманість природи, яка в таких витворах наче і підкоряється людині і в той же час несе в собі метафізичну чистоту та недоторканість первісного буття, що очищує і переформатує всесвіт сучасної урбанізованої людини. Поєднання штучності ужиткового та образотворчого мистецтва, створеного руками людини, і органіки незайманої природи унікальне. Ця ідея-концепція простежується в організації пленеру.
Stanisław Dziubak (Польща).
– Творчі пленери в Taрнобжегу місцевий Будинок культури організовує протягом 16 років. Вони адресовані професійним художникам. У перших акціях приймали участь польські графіки. Пізніше почали проводитись пленери-семінари під час яких митці опановували техніку лозоплетіння. Через кілька років почали проводитись живописні пленери, на які стали запрошувати українських художників. Останні пленери проходили в різних місцях: Баторжі на Розточчі та Болестрашичах. Підсумкова виставка робіт пленеру 2013 року проходила в Галереї TDK з 14 серпня до 09 жовтня 2013 року та протягом жовтня місяця – в “Galerii u Piotra” в Arboretum .
Ідея мистецьких акцій на відкритих повітрі несе в собі можливість співставлення і порівняння різних художніх стилів і концепцій. Роботи, які створюються на пленері, є відображенням в той чи іншій мірі, художньою інтерпретацією конкретного місцеперебування митця. Немає ніяких обмежень у виборі техніки, теми або формату. В останні роки в Будинку культури Тарнобжегу та в Arboretum створюються колекції найцікавіших пленерних картин і малюнків.
– Майже всі учасники заходу відмічають незвичайну чистоту та енергетику цього місця, що дуже стимулює творчий процес. “Arboretum” – місце для натхнення і дружнього спілкування. Неспішні прогулянки розкішним садом з вишуканими рослинами, позначеними ботанічними табличками із назвами, налагоджують на меланхолійний лад і надихають на створення класичних пейзажів та зображення розкішних квітників. Серед ландшафтних родзинок саду – імпресіоністичне озеро з лілеями, лататтям та іншим озерним рослинами. Можливо, тому виникають миттєві асоціації з Францією кінця 19 століття, живописом Клода Моне, що позначилось на деяких пейзажах учасників пленеру. Та у кожного митця свій погляд на оточуючий світ. Тож, маємо зовсім різні за стилем і техніками художні твори… Тиха та гармонійна природа водночас і рукотворна і дика. Відбулось неодноразове злиття творчого “я” з оточуючим ландшафтом, духом місця, йогорізноманітні візуальні інтерпретації та варіації. Тож, “Arboretum 2013”.
Чи є привід проводити мистецькі аналогії? В пленерному доробку переважають пейзажі, є урбаністичні мотиви. Класичний живопис. В принципі, кожний з митців продовжував вести свою авторську тему, свою сольну мистецьку партію, вдало і органічно зливаючись в загальне поліфонічне та поліхромне дійство з назвою “пленер”. Просто до кожної з індивідуальних тем прєднувались нотки реального природного поетичного оточення. Майже всі пленерні роботи досить стримані, в цілому, традиційні. Не присутній ані бруталізм, ані несподіваний жанровий чи стилістичний вибух на кшталт протестних випадів «сучасного мистецтва». Та це, ймовірно, було і неможливо серед суцільної гармонії природи.
Катерина Косьяненко (Україна, Київ).
– “Arboretum” – місце для творчості та спілкування. Ми мали унікальну можливість відчути себе вільно в усьому. Коли тебе оточують розумінням, повагою, турботою і щирістю – почуваєш себе щасливою дитиною, вільною та всемогутньою. Художники ж як діти – вразливі і не завжди самоорганізовані. За сприятливих умов для творчості з’вляється перманентний стан натхнення, а втоми просто немає. А в такому легкому та окриленому стані творити легко, радісно, і зупинятися не хочеться.
Катерина Косьяненко. 1. “Тихий ранок”. 2. “Тарнобжег”. 3. “Сонце зійшло”.
На пленері художницею написані урбаністичні пейзажі з вуличками Тарнобжегу та пейзажі з мальовничими галявинами ботанічного саду Болестрачів. Тонкі градації напівпрозорих кольорових тіней та животворна сила сяючого золотавого світла. Яскраве відчуття чистої ранкової вологості та ніжності легких хмар. Квіти на квітниках, дерева, далі, хмари. Класичні емоційні пейзажі, що миттєво асоціюються з пейзажами Клода Моне з відтвореннями улюбленого художником саду в Живерні.
Оксана Стратійчук (Україна, Київ).
– Щодо пленеру, то ніхто не нависав над нами і не диктував, що і як робити, просто потрібно було відобразити і Тарнобжег і Арборетум. Ну, тим хто працюе з натури простіше, а мені довелось викручуватись. Мої роботи мають гарні назви: «Кохання і квіти» та «Золотий дощ». Перша про Тарнобжег, друга – Арборетум. Я використала графічно-друкарський прийом повторення зображень, щоб створити враження килимів чи таких тканин, золоті жучки надруковані зверху трафаретом.
Оксана Стратійчук. 1. “Кохання і квіти”. 2. “Золотий дощ”.
Рослини, квіти, природа – ведуча тема творчості художниці. Як несподівано виглядають її твори на тлі пленерних мистецьких пошуків. Дійсно, на цей раз зображення з творів Оксани Стратійчук подібні до орнаментальних повторів на декоративних хустках чи на класичних набійках, яскраво, органічно та дуже автентичнно.
Наталія Пастушенко (Україна, Київ).
– Це вже не перша моя участь у пленері “Arboretum”. Чарівне місце, яке нікого не залишає байдужим, куди хочеться повертатися знову і знову. Такий маленький рай на землі, зовсім відокремлений світ, тиша і спокій якого незмінно надихає, а творчий фермент грає та провокує на створення все нових і нових робіт. Мало є на світі місць, де можна так глибоко і по-справжньому відпочити душею, і одночасно творчо попрацювати. Я дуже радію з того, що змогла там провести ці два чудові тижні.
Наталія Пастушенко. 1. З циклу “Мовчання рослин”. 2. “Ненофари”.
Художниця створила картини, що продовжують її живописний цикл «Мовчання рослин». Декоративна яскравість, перетікання та взаємопроникнення форм та кольорів. Цікаво інтерпретовано імпресіоністичний озеро – воно стало вертикально пласким, фрагментованим, яскраво декоративним, однак, в творі легко вгадуєш реальну місцину.
Анатолій Мартинюк (Україна, Львів). Пленерний доробок митця – артистично написані урбаністичні пейзажі з бароковою сакральною архітектурою, яскраві, неначе щедро промиті дощами.
Анатолій Мартинюк. “Вуличка Тарнобжега”.
Aleksandra Zuba-Benn (Польща, Тарнув).
– Атмосфера пленеру «Аrboretum»в Болестрашичах складається з двох чинників: людей і місця. В цьому місці час тече своєрідно і має іній вимір простору. Нагромадження кольорів, згустки структур і матерії утворюють особливу атмосферу і є джерелом натхнення для митця. Цей рік балував нас чудовою погодою так, що освітлення також підкреслювало красу цього місця. Тут існує відчуття єднання з природою, миром і гармонією. Протягом дня був час для роздумів і творчості, а гостинність і турбота господарів забезпечувала комфорт перебування і роботи. Для мене було важливим познайомитися з цікавими художниками, різними особистостями. Зацікавленість природою, різноманітність сприйняття і творче завзяття зробили пленер унікальним. Ми надихали один одного, були зацікавлені спільними інтересами. Поза роботою був також час для спілкування, ми розмовляли, співали. Пленер в Болестрашичах пройшов в атмосфері суцільної доброти.
Aleksandra Zuba-Benn. 1. “Кладка”.2. “Arboretum”.
Художниця представила витончені, гармонійні за колоритом пейзажі, які дуже тонко передають атмосферу місця і зворушливе відношення митця до природного оточення. Твори – віддзеркалення у озерній площині принад cаду, співіснування і взаємопроникнення різних за структурою, кольором об’єктів та стихій.
Aleksandra Pavlik-Śwerz (Польща, Новий Сонч).
– Пленери цього року і попередній в деякому сенсі були для мене порятунком. Там я зустріла чудових людей, деяких з них щиро полюбила. Рік тому я зустріла Наталю та її маленьку дочку Машу, тоді вона була милою маленькою дівчинкою. Через рік, я побачив вже іншу дівчину, підлітка, дуже розумну для свого віку, і тим не менше, вона все ще була дуже невинна. Я повинна була намалювати її, в цей момент перетворенння, активного пізнавання світу і себе, коли проходить дорослішання. Дівчинка стала моєю моделлю на пленері. Іншій персонаж – хлопчик на пляжі, це одна й та ж тема: входження у світ на початку життєвого шляху, коли діти роблять перші кроки, ще не знають про ризики життя, вони відкриті, все дуже гостро сприймають, такі собі «невинні богохульники». Болестрашичі – особливе, виняткове місце. Цей сад поступово змінюється з року в рік, зустрічі з людьми там дарує унікальний досвідом.
Жанрові картини художниці демонструють ніжну незахищеність людини та природи, торкаючись теми самотності. Aleksandra Pawlik-Swierz відобразила також різнобарвну гру й інтерпретації водяної стихії та повітря.
Aleksandra Pawlik-Swierz. “Arboretum”
Timur Karim (Польща, Перемишль).
– Враження від пленеру скромні, тому, що я не мав змогу приймати участь у всьому заході. Компанія була дуже цікава й місце унікальне – ботанічний сад, колишня садиба художника Петра Михайловського, відомого художника і політичного діяча 19 століття. Українські дівчата-художниці чудово співали…
Митець має ґрунтовну мистецьку освіту – Петербурзьку академію мистецтв. Він сповідує в своїй творчості традиційність. Його твір – майже гіперреалістичний пейзаж з романтичною класицистичною будівлею.
Jan Ziarnovski – автор яскравих жовто-гарячих пейзажів, підсилених гучним червоним, в яких земний простір неначе поділено на печворкові шматочки. Зображення трансформується з картини в картину, змінюючи точки зору та лінію горизонту. Anna Ślivińska-Kukla створила мініатюрні, ніжні пейзажі. Stanisław Dziubak – автор романтичних пейзажів з топографічно точним відображенням мальовничих куточків Ботанічного саду, ретельним, але опоетизованим трактуванням буйної рослинності. Narcyz Piórecki продемонстрував позажанрові, гранично трансформовані образи оточуючого світу, це майже абстрактні відображення холодної біло-блакитної хмарно-рослинної стихії. Maciej Łuczak свої асоціації з місцем проведення пленеру трансформував у багатозначні, оригінальні за композиційним вирішенням портрети учасників пленеру. В творах виділивши тільки найважливіше. Великі виразні обличчя, розділені навпів різкою тінню, нагадування про неоднозначність людської натури, яка завжди має світлу та негативну половинки.
1. Jan Ziarnowski. “Сонячний день”. 2. Narcyz Pioreckі.”Дуб”. 3. Stanislaw Dziubak. “Гібіскус квітне”.
Пленер закінчився традиційно – підсумковими виставками в Галереї ТДК Будинку Культури Тарнобжегу та в Arboretum. І емоційними спогадами учасників пленеру про гостинність місцевих людей та унікальність цієї місцини. Хочу віддати належне натхненникові цих пленерів – пану Stanisław Dziubak. Безперечно, необхідно бути досконалим організатором та вправним психологом, щоб, діючи цілком інтуїтивно, зібрати команду, якщо не однодумців, в ідеальному сенсі, так людей зі спільними інтересами і відчуттями. Команда пленеру – це команда підводного човна, обмеженого простору, де все повинно співпадати, не дратуючи. Тоді можна співати хором, малювати на самоті, плідно і цікаво спілкуватись за столом. Якщо люди повертаються, сумуючи за втраченим місцем, то Ботанічний сад в Болестрашичах і справді “рай на землі”. Тож, багатолітні традиції мистецьких пленерів в Польщі, на які постійно запрошуються митців з України, будуть продовжуватись. Вони вже неначе переплелись корінням та гілками дерев ботанічного саду Болестрашичів, села з українською історією, зближуючи наші культури, традиції та світосприйняття.
Видано каталог творів учасників пленеру. “XVI Międzynarodowy Plener Artystyczny”. Tarnobrzeg, Bolestraszyce, 2013
Л.Г.
Світлини пленерних робіт – Stanisław Dziubak.
