Про автора

катя2018

Катерина КОСЬЯНЕНКО – українська художниця, живописець, членкиня Спілки художників України (з 2002), засл. художник України (з 2019).

«Мені здається, що сучасна успішна жінка у мистецтві – це, скоріше, феномен. Кожна з цих постатей  унікальна, неперевершена…Адже в тотальному Світі Чоловіків перелік Великих Художниць буде виглядати занадто коротким. Починаючи від легендарної Софонізби Ангіссоли, художниці епохи італійського Відродження, яку вважають першою професійною художницею…до наших українських художниць: Катерина Білокур, Галина Кальченко, Тетяна Голембієвська, Тетяна Яблонська, Віра Баринова-Кулеба… Можна продовжувати, але…І майже кожен раз суспільство робить «гендерну знижку» на міру таланту, якість  освіти, складність та оригінальність сюжетів, силу  живопису, життєві обставини. А це несправедливо. Жінки-художниці створили оригінальний, прекрасний Світ образів, думок, почуттів… Часто чуєш принизливу, як на  мене, фразу «жіноче мистецтво»… Жінкою бути важко, вона тягне на своїх плечах якісь додаткові важкі життєві ноші. Бути жінкою-митцем ще важче…Можливо тому талановитих жінок багато, геніальних жіночих імен в історії мистецтва так мало. Треба вміти вистояти і щоб все склалося…

Якою має бути жінка, аби досягнути визнання у культурі та мистецтві?

Сильною, цілеспрямованою…і ще треба залишатися самою собою, зберегти   здатність любити, співчувати, дивуватися. Тобто, знову компроміси і титанічна праця…Таланту це не зашкодить».

З неопублікованого інтерв’ю  художниці.

1978 – народилася у Києві.

1996 – закінчила Республіканську художню школу ім. Т.Г.Шевченка.

1999 – почала брати участь у всеукраїнських художніх виставках.

2002 – закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Навчалася на театрально-декораційному відділенні у видатного сценографа Данила Лідера. Диплом. 2002. НАОМА

2002 -вступила до Національної спілки художників України.

2003 – почала брати участь у міжнародних художніх виставках.

2005  – закінчила асистентуру-стажування НАОМА, живописна майстерня народного художника України, професора Василя Гуріна. Виставка асистентів-стажистів НАОМА. 2005

2005 – Магістр живопису.

2009 – стажувалася в Cite internationale Des arts (Франція, Париж), резидент Cite internationale Des arts. Cite internationale Des arts. Париж. 2009

Член асоціації “Україна-Франція” (Україна, Київ).

2011 – стажування в Краківській академії образотворчого мистецтва ім. Я. Матейка.

Працює в галузі станкового малярства, іконопису, в театрі та кіно.

Відбулося 28 персональних виставок живопису та графіки.

Виставка “Календар” (2005, галерея  “Мистець”, Київ) – серед найбільш значимих проектів КОНСХУ за останні роки. Киевская организация Национального союза художников Украины (КОНСХУ).

Твори зберігаються в фондах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА), Музеї історії Києва, Музеї екології гір Карпатського біосферного заповідника (м. Рахів), муніципалітеті м. Дідімотехон (Греція), м. Разлог (Болгарія) та в приватних мистецьких збірках України, Польщі, Франції, Нідерландів, США, Канади, Росії, Хорватії.

    В І Д З Н А К И:

А Н О Н С И

Національний музей Тараса Шевченка представляє виставку ляльок та живопису
«Лялькове диво» .

Живопис Катерини Косьяненко


Відкриття 15 грудня 2020. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12.

“Лялькове диво”. Київ. 2020

 

Agnes Kwak 29 жовтня 2020

동경하는 화가의 작품을 가질 수 있게 되다니, 꿈만 같은 날이다.
Ms.Kosianenko 작가의 작품들은 정말 멋지다. 우크라이나 일상의 삶이 우아함과 따뜻함 속에 녹아있다. 행복을 준다.
Kateryna Kosianenko
검표원(Conductor)
35×45cm
Oil/canvas

Дуже Дякую Вам, Таня Калита, Kateryna Kosianenko.

Це день, коли збулася мрія мати можливість отримати роботу художниці.
Твори автора Косьяненко такі класні. Щоденне життя України тане в елегантності та теплі. Це дарує щастя.

“Кондуктор”. 2017. П.,о. 35х46 см. Серія “Кияни та гості”

 

Віртуальний музей “Україна: мистецтво нової доби”. Держава Катар

Відкрито 17 вересня 2020.

Viktor Sydorenko, Andrii Chernovil, Ivan Marchuk, Denis Sarazhin, Petro Antip, Kateryna Kosianenko,Olena Pryduvalova, Serhiy Gay, Oksana Stratiychuk, Olesya Dzhurayeva.

Побачив світ новий артбук

“Список кораблів”.

Сергій Жадан. Поезії 2019-20.

Живопис Катерини Косьяненко.2019-20.

Куратор проектуТетяна Швед Безкоровайна, Owner and Founder у S.T. ART Foundation.

ВидавецьSvyatoslav Pomerantsev, President у Meridian Czernowitz.

Замовити книгу можна тут: http://www.meridiancz.com/blog/serhiy-zhadan-spysok-korabliv/

З Катею Косьяненко біля її роботи, що стала обкладинкою “Списку кораблів”. Загалом – Катя зробила для цієї книги дивовижні роботи. Це в жодному разі не ілюстрації – скоріше паралельний наратив, який тримає всі ці тексти купи, робить із цих літер наскрізну історію, робить із цих рим книгу. Велика радість мати досвід такої співпраці. Сергій Жадан [офіційна сторінка]


 

Час для насолоди мистецтвом: частина одинадцята

Фото з архіву Катерини Косьяненко; Германа Айнбіндера
Разом із журналісткою, казкаркою та кураторкою міжнародних арт-проєктів Мирославою Макаревич запрошуємо до онлайн-галереї сучасних українських художників. Щотижня ми даруватимемо вам джерела доброго настрою та натхнення. Сьогодні представляємо Катерину Косьяненко.

Катерина Косьяненко закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, стажувалася в Cite internationale Des arts в Парижі. ЇЇ твори зберігаються в фондах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури НАОМА, Музеї історії Києва, в приватних мистецьких збірках України, Польщі, Франції, Нідерландів, США, Канади, Росії, Хорватії. Працює в галузі станкового живопису.

– Що привело вас у мистецтво?

– Традиція. Оскільки родина мистецька, художні матеріали, книги, репродукції шедеврів світового мистецтва були у вільному доступі. Виїзди на етюди, розмови про красу світу, відвідування виставок були невід’ємною частиною нашого життя, тож все це я свідомо та з радістю взяла в своє доросле життя…

 

“Живопис – це вертикаль”

Розмовляла Віка Федорина, 2 травня 2020

Катерина Косьяненко вміє бачити на наших вулицях лики святих і розповідати (летописати) наше, сучасне життя як історію, яка ніколи не зникне. Час — не стирається, але історія наближається, до нас. Художниця розповіла Kyiv Daily про те, як їй це вдається.

Питання про коріння вашого «фрескового» живопису. Це іконопис? Інші імпульси?

— Люблю спостерігати за сучасним повсякденним життям, перефразовувати його, римувати мовою образотворчого мистецтва. Мені цікаво вирішувати сучасні, впізнавані теми, користуючись класичними прийомами іконопису, стилізувати зображення, таким чином виходіть «коктейль», в якому поєднуються класика та сьогодення. А оскільки живописні канони перевірені сторіччями, зображення виходять переконливими та цікавими.

Багатство фактури, яке ми бачимо на давніх фресках, іконах це не тільки краса та майстерність авторів-художників, а ще й нашарування дотиків часу, через який пройшли ці шедеври. Таким чином, коли я імітую на своїх картинах схожу фактуру, то штучно створюю дистанцію, віддаляю зображене, «зістарюю» його, занурюю намальоване сьогодні в прискорений плин часу.

Звідки взагалі ваша любов до середньовіччя? Вона поширюється тільки на живопис (або ще й літературу, і історію)?…

“Живопис – це вертикаль”

 

Мистецький альбом “Мрії та долі”. Вид-во АrtHUSS. Київ, 2019. Видання присвячене творчості українських художниць XIX – XXI століть. Олександра Екстер, Анна Крюгер-Прахова, Тетяна Яблонська, Катерина Білокур, Марія Приймаченко, Софія Левицька, Олена Кульчицька, Ада Рибачук та багатьох інших. Серед представлених митців – Катерина Косьяненко. Автор ідеї – Андрій Шаховцев. Упорядник альбому, автор біографічних статей – Олена Старшинова. Автор вступної статті – Галина Алавердова. Книгу було представлено на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал».

“Мрії та долі”. Мистецький альбом. Вид-во АrtHUSS. К., 2019

 

 

Творческая Необходимость

Max Kuzmenko

Если красоту можно рассказать как историю – вот он тот самый случай.
Как мыслит художник Екатерина Косьяненко.
Откуда вдохновение и где его нет. Что общего у людей на иконах и пассажиров киевского метрополитена. Что можно нарисовать из того, что удается почувствовать.

 Путешествие в мир красоты, украинских архетипов и художественной магии. Наш взляд, эту историю просто “обязан” посмотреть едва ли не каждый, кто хочет понимать современное, и настоящее (от слова “живое”) искусство. Есть все, кроме пошлости и фальши.
Режиссер, оператор – Zoya Laktionova.
Записати

7 лютого 2019 відбулось вручення державних нагород українським митцям. Нагороди вручив міністр культури України Євген Нищук. Знак “Заслужений художник України” отримала Катерина Косьяненко.

IMG_7857 1

В грудні 2018-березні 2019 в Музеї книги і друкарства України пройшла персональна виставку живопису Катерини Косьяненко.

В експозиції  виставки було  представлено  нові твори художниці з циклу “Terra” (2018),  пейзажі із серії “Земля” (2016)   та кілька картин із серії “Кияни та гості” (2017).

Вернісаж виставки “TERRA”. Музей книги і друкарства України. 7 грудня 2018 Живописна серія “TERRA”. Нотатки, Катерина Косьяненко “TERRA”

IMG-20181201-WA0015

У галузі образотворчого мистецтва – Мистецька премія «Київ» 2018 імені Сергія Шишка.

Косьяненко Катерина Володимирівна – художник-живописець, член Національної спілки художників України – за цикл живописних творів «Графіті для Анни» (2016 рік).

«Графіті для Анни» Катерини Косьяненко

удовик 1

Вручення Мистецької премії “Київ”. 23 травня 2018

зірка

Катерина Косьяненко: “Зупиняюся тоді, коли відчуваю, що робота починає дихати”

30 Березня 2018

В Українському культурному центрі в Парижі за підтримки Посольства України у Франції та StArt Foundation протягом березня відбувалася виставка – цикл графічних робіт Катерини Косьяненко, що присвячені двом містам – Києву й Парижу. Катерина Косьяненко працює зі станковим живописом, фігуративним мистецтвом, однак її погляд завжди «одивнює» наративні картини – історичні й біблійні постаті їздять автобусом, живуть у спальних районах і розмовляють по мобільнику. Графіка Косьяненко фіксує залишки історичного Києва, які стрімко зникають з мапи міста. Як виявилося, куточки старого Києва живуть таким самим життям, як і Париж із його бабусями, гойдалками й котами.

KORYDOR вирішив поцікавитися в художниці, чим її приваблює робота з традиційними техніками й що можна побачити спільного між такими різними містами.

Тетяна Жмурко: Ти нещодавно повернулася з Парижа, де брала участь у виставці «Обличчя наших міст. Київ – Париж» в рамках днів Києва у Парижі. Це був спільний проект з українсько-французькою художницею Фіфі Бристош (Fifi Bristoche). Як з’явилась ідея виставки?

Катерина Косьяненко: Це відбулось абсолютно стихійно. Не домовляючись між собою, ми працювали, кожна над своїм проектом. Я рисувала Київ і Париж, а Фіфі фотографувала киян і парижан. Ми ще не знали, що виставка буде спільною.

Від самого початку я робила тільки Париж, і коли створила достатню кількість робіт, зрозуміла, що мені бракує якихось аналогій та асоціацій.

Т. Ж.: Це були замальовки з натури, які ти робила після резиденції в Парижі?

К. К.: Так, замальовки з натури. У мене їх величезна кількість. Я була досить довго в резиденції Cité internationale des arts. Я подумала, що начерк – це ж пам’ять, він робиться для спогадів про колір, світло, стан і чому б цей стан із маленького начерку не перенести в великий формат. Я хотіла, щоб це було в чорно-білому вигляді, без кольору. У кожного міста свій колір повітря, своя особлива кольорова гама. Я хотіла, щоб малюнок тоном (туш, пензель) передав сріблясто-бежевий, блакитний колір Парижа.

Потім, коли я намалювала багато робіт (а робила я їх в Києві у майстерні) подумала, що ж мені нагадують ці паризькі пейзажі? І зрозуміла: вони схожі на Київ. І, оскільки київських замальовок у мене також було багато, я знову пішла на пленер із блокнотом, мені стало цікаво шукати подібності. Як на мене, ці два міста схожі. Принаймні той Київ, яким я його пам’ятаю раніше, і те, як він динамічно перетворюється нині, у них є спільне.

На відкритті «Обличчя наших міст. Київ-Париж» люди були дуже захоплені своєрідним «квестом», і в цьому з’явилася магія співтворчості глядача й автора. Це бабуся француженка чи киянка? Це арка в Парижі чи в нас у Пасажі? Це фонтан у Києві чи Парижі?…

Персональні виставки

Міжнародні виставки

  • Міжнародний пленер у Криму. Коктебель-Курортне
  • 2005 – Міжнародний пленер в Коктебелі „Виноград-Виноробство-Вино”, Асоціації „Україна – Франція” , Коктебель, Україна. ”Виноград – Виноробство-Вино-Коктебель”. 2005. Міжнародний пленер. Каталог. Київ
  •  Виставка „ Франція в моєму серці ” , галерея „Дім Миколи”, Київ,Україна
  • 2003 – 100-річчя Осіннього Салону, ( le centenaire SALON D’AUTOMNE ), Париж , Франція. Salon d’Automne. Paris. 2003
  •  Московський міжнародний художній салон „Нові імена” (ЦБХ). Москва, Росія
  •  Міжнародний пленер в Греції , виставка в Мерії міста Дідімотехон . Греція
  •   Міжнародний пленер у Польщі . Буковина Таджанська
  • 2001 – Виставка „Дні культури Києва в Кракові”, Краків, Польща
  •  Виставка „Україна – Польща”, галерея „Дім Миколи”, Київ, Україна

Виставки

ПРО ТВОРЧІСТЬ КАТЕРИНИ КОСЬЯНЕНКО ПИШУТЬ І ГОВОРЯТЬ:

 

Сергій Жадан,  поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, фронтмен гуртів “Жадан і собаки” та “Лінія Маннергейма”

“Ми з видавцем Святославом Померанцевим звернулися до художниці Катерини Косьяненко. Ми побачили її живопис і зрозуміли, що це те, що дуже точно співпадає з нашою темою. Це художниця з Києва. І то спроба поєднати сакральні образи (а це сакральний іконописний живопис) з якоюсь нашою соціальною складовою. Виходить надзвичайно цікаво. Можливо, це не зовсім у тренді найновіших художніх пошуків, не те, що зараз показують із сучасного мистецтва – але мене це абсолютно влаштовує. Це така майстерність, поєднана з актуальністю – те, що у візуальному мистецтві, у живописі мені подобається сьогодні”.

Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, співробітник Інституту історії України, НАН України

“КИЇВСЬКИЙ МАМАЙ” авторства Kateryna Kosianenko поселився у мене дома! Неймовірна краса! А разом із тим- глибинний зміст перетину архаїчних форм із всевладдям забудов Другого Єрусалиму. Дзеркало і задзеркалля. Дума супроти бездум’я. Фантастичні кольори та неповторний стиль”.

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

“Для мене – геніальний художник. І, чесно сказати, я захоплююсь творчістю Катерини Косьяненко…Я вважаю, що таких художників зараз в Україні небагато як Катерина Косьяненко…Особисто для мене роботи Катерини Косьяненко – це наш український архетип, але і з такою протяжністю, пов’ язаністю з Ренесансом”.

Марина Полякова, АртТиждень

“Виставка робіт Катерини Косьяненко TERRA, створена за участю «КалитаАртКлуб», вже триває і буде чекати на вас весь лютий, — її дійсно треба побачити. Не тільки тому, що список регалій Катерини займає цілий аркуш, а передусім тому, що це живопис, який вам сподобається — він ліричний, декоративний та майстерний”.

Антін Коломієць, випусник КДХІ

“Казкові роботи. Гадаю, що таким шляхом в естетиці рухалося християнське образотворче мистецтво, відокремлюючи себе від античного реалізму, надзвичайно цікаві образи-лики, невидимий автобус та містичні пейзажі (це Витачів?). Криниця просто якийсь час не відпускала від себе. Ваші роботи доводять, що бердяєвське “Нове середньовіччя” вже настало. У Ваших роботах воно виразно українське”.

Тетяна Жмурко, мистецтвознавець, НХМУ

Я б сказала, що «іконописність» простежується однією лінією в твоїй творчості... навіть у твоїх пейзажах вона присутня. В них є умовний поділ на життя небесне і земне, як в барокових іконах, де верх – золото, що символізує життя небесне, і низ – життя світське, там є колір. І у тебе так”.

Тетяна КАЛИТА, галеристка, київська  галерея “КалитаАртКлуб”:

“Написані у різні роки – починаючи з 2006 і доповнені новими роботами спеціально до виставки – ці невеликі за розміром полотна присвячені вічним темам. Вони – про народження і смерть, любов і втрати, зустрічі і прощання. Ніби вихоплені кадри із стрічки життя у найважливіші його моменти. На відміну від популярних нині серіалів, нескінченних теле- і кіно- саг, короткий метр мусить донести до глядача зміст на обмеженій за довжиною стрічці, і це – певний виклик для автора. Скупими засобами – використовуючи практично одну фарбу і на мінімальній площині полотна – художниця максимально стисло, але виразно представила життєвий шлях людини. Більше як два десятки кадрів (картин) – своєрідна квінтесенція життя – головне, найважливіше, найбільш тонка і чиста його сутність, концентрований екстракт”.

Галерея Ornament Art Space, Київ

“Катерина Косьяненко – художниця, що вдається в живописі до різноманітних, іноді зовсім неочікуваних тем. Сюжетна розповідність змінюється вишуканою грою кольорів пейзажних серій. На виставці буде експоновано творчий доробок мисткині різних років, що є чудовою нагодою для поціновувачів побачити результати натхненної праці й творчі видозміни талановитої авторки”.

Ігор МИКУЛА, художник, старший викладач кафедри  академічного живопису ЛНАМ – ЛДІПДМ:

“Її мистецтво, на відміну від багатьох, має коріння в землі…Це є синтез чогось сучасного і абсолютне відчуття тієї народності, правди, лагідності і щирості”.

Лариса ДЕНИСЕНКО, письменник:

“Картини Катерини Косьяненко, на мій погляд, краще візуальне підтвердження того, що українці є європейцями, християнами з глибокими народними традиціями, нацією справжніх героїв, котрі люблять свою землю”.

Дмитро КОРСУНЬ, художник, історик, Modern Art Reseаrch Institute of Ukranian Academy of Arts:

“Це якийсь кольороспів про незабутню, райську, квітучу країну, майже італійську по гнучким лініям горизонтів, обжитості, Божим історизмом її, і так схожу на Перуджу чи Флоренцію, таку ласкаву і м*яку, ошатну і шляхетну. Але це ж Україна, незнайома і знайома, та сама земля, де «ясні зорі, тихі води».

“Тут присутній домінуючий момент національної етичної цінності рідного пейзажу, попри новітні стилістичні новації його втілення. Барокова кольоро-пишність зображеного в живописі Катерини виникає зовсім несвідомо, якось сама по собі, як розчулений порух, як пісенний зойк її зачарованої душі”.

“Она -превосходный художник, с невероятным национальным характером живописи. Это еще и чудный сплав иконного барокко и кватроченто, непринужденно поданый в современной личностной динамике. Картины совершенны, они завораживают своей певучей красотой. Это воистину наше украинское золото, как песни Нины Матвиенко, как стихи Лины Костенко…”.

“Катерина Косьяненко . “АЕРОПОРТ”. Дівчата-художниці вирушують на пленер – хочеться думати, що в Хорватію. Несуть рулон загрунтованого полотна. Щоб попрацювати від душі. Буває іноді таке ось у художників щастя.
Але тут Катерина отримала несподіваний ефект – майже ренесансову ясну значущісь постатей і дійства. Як несіння хреста у страстних сюжетах. Чудова картина”.

“Катерина Косьяненко. Фрагмент.
События и персонажи заднего плана, может, куда более интереснее, чем статичный персонаж плана первого.
Тогда это уже что-то большее, чем жанр, это что-то ландшафтно-брейгелевское, уже готовое перейти в емкое и современное переживание-притчу…”.

Катерина МАМАЄВА, мистецтвознавець, НХМУ (2013):

“Художниця уважно вслуховується у відголоски минулого, потопаючи у наростаючому шумі мегаполісів. Долаючи лубочність народної картини, узагальнюючи протокольність козацького портрету, приглушуючи пишномовність барокової ікони, Катерина водночас очищує ці різні традиції від пізніх нашарувань (як ікони очищували від киптяви) і , наповнюючи особистим переживанням, сплавляє їх кращі досягнення у кореневу систему власного мистецтва”.

Лідія ГУРСЬКА, мистецтвознавець, член НСХУ:

“Катерина творить своєрідний, променистий, барвистий живопис. Витончені, дзвінкі колористичні сполучення барв художниці наслідують барвистість і ніжну поетику українського народного мистецтва, сюжетні лінії збагачені етнографічними темами та мотивами. Тонкий ліризм, багатозначність персоніфікованих, доброзичливих образів, наративність і споглядання присутні в її картинах”.

Олег СИДОР-ГІБЕЛІНДА, художній критик:

«Картина молодої мисткині злото колірних пластівців якої підкорило вередливу Лютецію – змагаючись у часі зі злотом осіннього листя, що саме занадилося тої знаменитої пори. Причарувало, полонило, заколисало, напоїло солодким трунком втіхи – всіх, хто до того зором долучився. Вишукана і водночас зухвало-молодеча – сваволя дозволяє долати іконографічний стереотип».

 Євген ВАКУЛЕНКО, директор Національного музею «Київська картинна галерея» (Київський національний музей російського мистецтва):

«Вражає світло, що йде із глибини в роботі „Втеча до Єгипту”, сонячні середноземноморські етюди бентежать відчуттям кольору. Наслідуючи ренесансну традиції. Косьяненко зберігає деяку відмежованість від персонажів (“Summertime”), тим не менш. Досягаючи виразності образів. Як,скажімо, у картині „Трамонтана”. І дійсно, у наш прагматичний час справжньою цінністю стає щирість. Мистецтво дає квиток до світу душі. І дай Боже, аби човник з далеких мандрів завжди повертався на Україну».

Олег БАЙШЕВ, арт-директор київської галереї „Колекція” (2007):

«Світлі образи барокових ікон та  етнографічні цитати, духовна та колористична наснаженість вирізняють художницю з-поміж інших українських та іноземних сучасників, зігрівають душу та створюють свято радості».

“Живопис Катерина Косьяненко, минаючи всю суєту і повсякденність, повертає нас у час героїв і святих. Вони йдуть, тихо шепочучи молитву, йдуть як на свято, йдуть нам назустріч. Водночас, живопис Катерини Косьяненко залишається постмодерним феноменом, де при ближчому розгляді традиційність виявляється майстерною грою. Тут у традиції ховається інтелектуальна провокація. “Етнічні” та “автентичні” з першого погляду, живописні серії несуть у собі масу “підводних течій”, натяків, цитат з історії європейського живопису. Вони граються з “класикою” світового мистецтва, міняють місцями образи та інтер’єри, підкреслюють глибину європейської традиції за допомогою традиції української”.

Лукас  ван ХАССЕЛТ, засновник галереї “De Twin Pauven, Гаага, Нідерланди:

«Живопис Катерини вразив нас своїми витонченими ренесансними образами і фантастичним живописом».

Наталя БУРЯНИК, засновник і президент благодійного фонду Matrix Orange. Гаага, Нідерланди:

“Катерина є одним з найбільш талановитих молодих українських художників”.

Павло РОТАР, віце-президент Асоціації “Україна-Франція”:

“Живопис Катерини Косьяненко – яскравий авторський “етнографічний фігуратив”.

Олена ВЯЧЕСЛАВОВА, кандидат філософських наук, доцент Луганського державного медичного університету (2013):

“…у творі Катерини Косьяненко «Св.Микола» (2005, з циклу «Календар») постать святого нагадує про мальовничу ошатність українського барокового світу й водночас монтажно поєднується з ніжним засніженим пейзажем – втіхою дітлахів, які поринули в гру. Світ дитинства, створений мисткинею, за своїми проникливими емоційними інтонаціями цілком належить сьогоденню. Поетика цитати з обов’язковим композиційним монтажем й ускладненням просторової будови наголошує в самій структурі художньої реальності картини специфічність її часового виміру, наглядно виявляє «одночасність  й теперішнього».

Каталоги, книги, журнали

ІНТЕРНЕТ

АФІШІ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВИСТАВОК

“Український репортер”. “Історія без прикрас”. Фрагмент репортажу Карини Калітовської про VIII Бієнале “Від Тріпілля до сьогодення в образах сучасних художників”. Січень 2018, ЦБК, Київ.  https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/918737678300808/

Новини культури на телеканалі UA Перший з  Inna Melnyk. 06.11.2017. “Обличчя наших міст. Київ – Париж” з Тетяна Швед Безкоровайна та Kateryna Kosianenko.

Портрет катерины косьяненко from Mitec on Vimeo. 2017

Пейзаж Катерины Косьяненко from Mitec on Vimeo. 2016.

графіті косьяненко from Mitec on Vimeo. 2016

Фрагмент фільму “GENNUS LOCI” Sasha Shved. Пленер українських художників в Італії влітку 2015. https://www.youtube.com/watch?v=abXW8KBxnRY

Народний герой Козак Мамай на картинах київської художниці Катерини Косьяненко. Телекомпанія “Глас”. 2014

Фільм “Її Мамаї”. Із серії “Головний герой”. “Всесвітня служба “УТР”. 2010.
Автор сценарію, режисер та оператор В’ячеслав Манилов.

НОВІ ТВОРИ. 2019-2020

“Люби-мене-не-покинь”