Народний герой. Козак Мамай на картинах київської художниці Катерини Косьяненко


Кажуть, що народний герой козак Мамай з’являється у найважчі для людей, для країни часи. Так склалося, що виставка прославленої української художниці Катерини Косьяненко «Мої Мамаї» відкрилася в нинішній напружений час для українців.

Виставку представлено в столичній галереї «КалитаАртКлуб”. Картини художниці – втілення класичної української образності. Роботи Катерини Косьяненко стилістично близькі до творів народного українського образотворчого мистецтва та барокового іконопису. У сюжетних лініях картин — традиційні теми та мотиви. Втім  художниця інтерпретує світ народних цінностей та філософії.  Серія картин про Мамая відображає уявлення народу про національного героя.

Катерина Косьяненко художниця: “Оскільки я закінчувала факультет сценографії в українській академії мистецтва, я вирішила підійти до цієї теми трошки театрально, трошки кінематографічно, зробити таку розкадровку життя Мамая”.
 
Ще в студентські роки Катерині часто доводилося зображувати в усіх деталях канонічну версію картини про Мамая. Зізнається, що один і той же епізод з сидячим під дубом бандуристом ще тоді став нецікавим. Захотілося дізнатися про інші обставини його життя, зробити історичний екскурс, драматургічну розкладку його біографії.
 Катерина Косьяненко: “Мені стало цікаво представити цього героя в якомусь незвичному світлі, з якоїсь незвичної точки зору. Тому тут є дитинство мамая, «Малий Мамай». Картина Катерини, це я так думаю, що це могла би бути мама. Ось такі різні не канонічні композиції сюжети. Простір, в якому він міг існувати небо, що його оточувало”.
 
 Художниця майстерно інтерпретує складні живописні рішення. Кожна деталь в роботі художниці, кожен персонаж має багатозначну роль.
 
Катерина Косьяненко: “Яким було його дитинство, хто міг з ним товаришувати, ким могли бути його батьки, його друзі. Тобто подивитися на цю тему не з канонічної точки зору, бо народна картина Мамай це канонізоване зображення, кожний предмет має своє символічне навантаження”. 
 Катерині хотілося розповісти про загальнолюдські поняття, що існують поза часом, про почуття  щастя, біль утрати, любов та смерть. Адже проходячи через усі випробування, людина зміцнює свій дух. І саме тому герой в розумінні пані Косьяненко – не воїн на полі бою, а скоріше воїн духу.