“Тіні забутих предків”

 “Весілля”. 2001. Цикл “Тіні забутих предків”.

Untitled-1 640

НАОМА. Захист диплома. 2002.

552001_10150709887460816_729307352_n 640

Виставка “Сценографія – творчий процес”. Лютий 2012. Частина диплому Катерини Косьяненко “Тіні забутих предків” за М.Коцюбинським. 2002.

«Тіні забутих предків» (2001-2002) створювалися художницею за мотивами однойменного твору українського класика Михайла Коцюбинського. Це був дипломний цикл живописних і сценографічних робіт (17 творів), Катерина Косьяненко випускниця театрально-сценографічного відділення НАОМА, учениця славетного Данїїла Лідера. Данило Данилович Лідер – 08.05.1917р.-29.12.2002 р.- сценограф, лауреат Державної премії імені Т.Г. Шевченка, Державної премії СРСР, професор, Народний художник України, Академік АМ України,

Цикл був вдалою спробою відродження української образності, занурення в дивовижний світ язичницько-християнських Карпат. Джерелом натхнення стали і самі Карпати з їх неперевершеною красою і всесвітньо знаменитий фільм режисера Сергія Параджанова і художника Георгія Якутовича „Тіні забутих предків”. Але художниця талановито трансформувала і літературне першоджерело і геніальний візуальний ряд фільму Сергія Параджанова.

Був створений свій дивовижний і переконливий варіант „Тіней…”. Мовою живопису Катерина Косьяненко спробувала відобразити не тільки екзотичні моменти життя гуцулів, а й вселенську складність людських почуттів і життєвих колізій (а вони вічні і зрозумілі кожній людині, в кожній країні світу), що дозволили їй створити цікавий живописний поліптих. В цих картинах панує стихія кольору, але в кожній з них переважає один з кольорів (від незайманого білого, небесно-блакитного, іконописно-золотого до тьмяного синього, оксамитового чорного; від ранкового світла до нічного смутку). Колір виступає камертоном, виразником емоцій, символом подій. Подій непересічних, ключових в людському житті. Гірка історія кохання Марічки та Івана (українські Ромео і Джульєтта!), народження, втрати, божевілля, смерть головних персонажів. Людські істоти в цих творах часто виступають стафажем, що логічно для театральних ескізів („Марічка упливає”, „Божевілля”). Іноді перетворюються на проникливі портрети головних персонажів („Марічка заглядає у віконце”, „Весілля”, „Палагна”). Але кожна з робіт виступає і як повноцінний, довершений, емоційний станковий живописний твір.

Твори з циклу “Тіні забутих предків” було неодноразово експоновано у НАОМА, київських галереях  “Мистець” (виставка “Календар”, 2005) та “Колекція” (виставка “Антологія”, 2007).

IMGP1547интерьер куклы 640

Виставка “Антологія”. Галерея “Колекція. 2007.